З першим променем сонця весняного,
З ніжним запахом квітів весни
Я згадаю обійми коханого
І порину в блаженнійші сни.
Я весною була зачарована:
Ніжно-біло дерева цвіли,
І пташки щебетали чудово так,
Мов до шлюбу кохану вели.
І повітря прогріте, любов"ю наповнене
Ворушило до щему серця.
Тільки доля незмінна, давно приготовлена,-
Не для нас пробудилась красуня оця.
Не для нас - бо з тобою навіки ми порізно,
Хоч для когось і це - не біда.
Тільки пісню журливу уголос нам
Проспівала похмуро самотня весна.
Може, з мене вона насміялася,
І у душу снігів намело.
Може, саме тому і не склалося,
Що майбутнього в нас не було.
Хоч життя - дорога не пройдена,
І де правди шукати - не скаже ніхто.
Лиш кохання у серці - то річ подарована -
Ніжно-білим підсніжником знов зацвіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2016
автор: Оксана Лащик