Скотився серпень в пелену широку
Дозрілого гіркого полину,
Де стиглу грушу зарум'янив збоку,
Де пізні сливи у траву жбурнув...
Вже зрідка котить листя на дорогу,
Ховає, мов прикраси, в бур'яні.
Розкидав, як грудки, скупу тривогу
І не дає розплакатись мені...
Бо тепла осінь вже усе простила,
Обсипала щедротами землі...
Тепер я знаю, то велика сила,
Коли струмок надії не змілів...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689570
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: Наташа Марос