[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YAKhDQMihm8
[/youtube]
Осінній незакінчений роман.
Іще не раз нам нагада про літо.
Хоч котиться клубками вже туман,
Та радість у журбу не перелито.
Буває, що осінні дмуть вітри,
І ти не знаєш, де себе подіти,
Доводиться отут душі схитрить:
Навчить мене собою володіти.
Думками пробиваєш темноту.
Летиш туди, де було тепло.
Залишивши душевну самоту.
Нові думки душа вже клепле.
Осінній день, прозора світла даль.
І ця пора прийма нову обнову.
Ніколи не пробачить цю печаль,
Коли її прийму я за основу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689453
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: Н-А-Д-І-Я