А зима…

[i]Ще  сирий  варіант  вірша,  на  який  хочу  покласти  музику.  
Думаю,  що  багато  чого  можна  тут  змінити,  додати,  видалити  і  т.д..  
Буду  радий  будь-якій  допомозі  :-)[/i]

Осінній  лист  останній
Засипле  біла  імла
Той  лист  -  вісник  печалі.
Спустилась  до  нас  зима.

Малює  скляні  квіти
На  мерзлих  твоїх  очах.
Скаже,  як  треба  вміти
Забути  свої  горя.

Шаль,  дарована  з  неба,
Вкриє  все  блиском  снігів
Не  омине  і  те́бе,
І  шрам,  що  довго  болів.

А  зима
Сипле  снігом
Недарма.
Забирає  смуток  у  душі.
Що  було
Гі́рке  в  серці,
Замело.
І  приносить  спокій  мені.

Янголом  у  біло́му,
Загоїть  рани  і  біль.
Візьме  життєву  втому,
Забере  у  неї  ціль.

Зве  до  себе  назавжди
Зима  всередині  нас.
Та  омріяна  правда,
Для  усіх  бід  замре  час.

А  зима
Сипле  снігом
Недарма.
Забирає  смуток  у  душі.
Що  було
Гі́рке  в  серці,
Замело.
І  приносить  спокій  тобі.

Не  піддавайся,  чуєш!
Манить  тебе  ця  зима.
Згубиш  себе,  змарнуєш,
Щастя  знайдеш,  та  одна.

Повсюди  чисто,  а́ле
Не  згубись  у  білизні.
Знаю,  вона  так  мане,
Зблукаєш  на  самоті.

Сніг  -  це  і  мій  наркотик,
Забувсь  в  ньому  навіки́.
Тільки  він  і  той  дотик,
Не  піддайся  йому  ти.

А  зима
Сипле  снігом
Недарма.
Забирає  смуток  у  душі.
Що  було
Гірке  в  серці,
Замело.
...Спокій  тобі  й  мені.

Щоб  пізнати  це  щастя,
Треба  лишень  два  світи  -
Ін  та  Ян  і  все  вдасться.
Себе  в  снігах  не  згуби.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689357
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.09.2016
автор: Самотня Людина