В кожного Дон Кіхота
Своя Дульсінея і свій вітряк.
Серце, що мрію має,
Рушає на голос німих ознак.
Втримати поклик важко -
Не подвиг цікавить- натхнення дзвін,
Він визначає напрям
І дії в дорозі диктує він.
Вітряно, вітряково
Уздовж всього шляху до світу мрій -
Той перемоги вартий,
Хто сам не програє з собою бій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.09.2016
автор: Серафима Пант