Тиша посерд ночі, янголи на плечі,
Якби тіки хтось дізнався,
Як мені необхідно це все.
Вирватись з міста дияволів,
вислизнути як риба
І стати не просто тінню,
А сенсом для когось жити.
Бути відвертою й тихою,
Віднайти свій душевний спокій,
Знати, що там за спиною
Знаходяться мої боги.
Не стрибати з дахів і вікон,
Не ховатись від буднів під ковдрами,
Лиш навчи мене, боже, любити
Лиш навчи мене, боже, жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: Камес