обпікає моя
ще досі примружена осінь
сонцем промацані наскрізь,
падають діти
говорить до них трава -
ще досі моя - говорить:
в протоптаних впадинах неба -
свої мандрівки
в тих записах перших розмов
скриплять підвіконня,
настирливо треться об ноги
розлючений пил -
зніми з себе втому - кричу я до нього
чи чутно,
як хтось мені зверху у відповідь
теж кричить
08.09.16, Коломия
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: Іванна Шкромида