Молюсь найбільш за ворогів –
Не відають самі, що творять…
Змивають з мене всі гріхи,
Коли глупоти ті говорять.
Якщо у спину обплюють,
То значить – я крокую перша.
Тому не злюсь і не клену,
Бо й так душа давно їх мертва…
А лиш молитву я складу
За тих, що захлинулись в злості,
Щоб їх дітей благословив
Господь, що там у високості…
Бо «правда» їх для поколінь,
Й моя ж для мене і нащадків…
То ж дай нам Боже нових сил
Не допускатися упадків.
О, Сину Божий, захисти!
Мою сім’ю й мою родину…
І навіть тих охорони,
Що риють знов мені могилу.
12.09. 2016
Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688253
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2016
автор: Lilafea