Крадії сидять в законі
Та як і сиділи,
Діти ж - гинуть на війні.
Мами посивіли...
Знов Майдани,
Чисту кров випити бажають.
Тільки волі, Душі наші
Та й не відчувають!
Тілько щось на Україні
Сумо, мов в могилі
А слова ті владні нам
Як кістки не милі.
Дайте волю козакам!
Нову зброю в руки!
Тоді хлопці завдадуть
Вороженькам муки.
Досить з підлими кнурями
В Мінські Ради грати..
Та Вкраїнців по світах
З торбиною гнати..
Сором, сором…
У віках Україна-мати
Ще не знала отакого…
Тяжко споглядати!
До Державної землі
Hуки простягають!
То за що ж воюють хлопці?
За що погибають?
Чи не чутно Вам в душі
Розумного слова...
Чи закрили очі: гроші,
Діжечка дубова...?):
Ой, не знаю... Сумно, гидко!
Любу Україну захопило
Щось вороже, тягне в домовину.
Тілько Вірю: Правда силу
Ще від Бога має!
Тож розправить Орел крила
В Зеленому Гаї.!
Анфіса Букреєва(Сірко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688250
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.09.2016
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)