Ми йшли стежиною по полі,
де жито золотом світилось.
Так, так... було це, не наснилось.
Там жайвір високо у небі
видзвонював так гарно-гарно!
А день був сонячний, не хмарний.
Ми край дороги, у ромашках,
так часто-часто зупинялись...
Ми в тих ромашках цілувались.
І добре так було з тобою...
Тепло і ніжність відчувала.
В твоїх обіймах завмирала.
Для нас і маки розцвітали...
Ясніло сонце в небі синім.
Ти був зі мною, сильний-сильний.
А там, де верби кучеряві,
в траві волошки заяснілись.
Ми щастя там свого напились.
Ми йшли стежиною по полі,
де жито золотом світилось.
Так, так... було це, не наснилось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: Надія Башинська