На кордоні тіні стали,
Тіні тих що довго спали.
Стали душі там повсталі,
В них серця тепер із сталі.
Ті, посаджені на палі,
Ті, розтоптані в підвалі.
Ті, замучені в Сибіру,
Хто за волю, хто за віру.
Щоб за Неньку постояти,
Що би ворога потяти.
Із небес зійшли по щаблях,
Ті що знаються на шаблях.
Стали душі на кордоні,
Буйні коні на припоні.
Полірують шаблі гострі,
Щоб зустріти добре гостей.
Що би землю освятити,
Щоб за неньку відомстити.
Гострі шабельки гартують,
На московітів чатують.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688079
Рубрика: Военная лирика
дата надходження 12.09.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський