А, ой же, Божечку, та під гірочку...
Та камінчиками та по кісточках...
Донесу ж я тобі ту водиченьку,
Хоч з горнятка у жменьку вилилась.
Похилилася, йой, голівонька,
А усе ще в мій бік дивишся...
На хресті відколи відміряно,
Та чекаєш мене, дихаєш...
І на кого ж тебе, світку радісний,
Три безмовних дні буде лишено?!
Відспіваю-відпою від смертоньки,
Їй на спокій з майбутнім змирюся.
Пий же, Боженьку, моя долечко,
Нам ще бути з тобою разом:
Я ж бо та, що вмира останньою,
А тобі воскресати зранечку.
А без мене - ні ти до створених,
Ні до тебе вони полинуть.
Бо кому на гріхах пороблено,
Кому просто - життя полином...
Ой же, Божечку, молодий єси...
Молодий єси, неоперений...
І тобі на хресті страсті короткі...
і нема на хрестах нелюдів...
Буде всього, і лиха чорного...
І розійдемось, не повернемось...
А до того - тримайсь, Господи.
Тисяч дві років ще попереду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2016
автор: Artemis