мтм #10

і  навіть  Молотову  не  снилися  такі  коктейлі
плюс-мінус  алкоголь  і  тонік  тіла
так  кораблі  у  темряві  збивались  в  рифи  й  скелі
так  епопеї  стиснулись  до  розмірів  верлібра

лиш  гамір  дотику  з  відлунням  всього  тіла
все  що  ховалось  одягом  розкрито  передчасно
цілую  мед  відкушуючи  так  іще  невміло
підхоплений  поривом  кусень  щастя

і  тане  в  роті  м'ятний  льодяник  твого  причастя
і  суне  стогоном  зі  сплячого  вулкану  лава
такі  коктейлі  Молотову  знаєш  і  не  сняться
край  пекла  сон  і  рай  що  на  краю  дивана

змішати  в  попелі  пісок  що  плавить  часом
стікаючи  униз  тонким  шнурком  бурштину
я  п'ю  тебе  я  п'ю  і  розтікаюся  по  чарці
є  ти  як  мить  яка  втікає  невловимо
по  коридору
по  тунелю  з  теплим  світлом
у  кінці
такі  коктейлі  і  не  снились  Молотову
допий  мене
добий  мене
тримай  мене  в  своїй  руці...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687947
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Андрій Люпин