Засинаючи на долонях Бога

Давайте...  Сіяти  насіння  квіток.  Де  б  ми  не  йшли.  Щоб  за  нами  росли  квіти.  Справжні!  Справжнісінькі!  Давайте...  Сіяти  доброту.  Де  б  ми  не  були!  Допомагати  всім.  Хоч  в  гаманці  немає  зайвих  грошей.  Та  завжди  можна  розміняти  останню  і  покласти  її  в  долоню  тому,  хто  більше  того  потребує.  Давайте...  Вчити  доброті  інших!  Своїм  прикладом!  І...  Молитвою...  Хоч  коротесенькою.  Просто  промовляючи  в  голові  :"Боженьку.  Дякую  тобі  за  все!..  "

Кожного  дня  в  нас  більше  подарунків,  ніж  в  когось  на  Різдво:батьки,  діти,  коханий,  хліб,  дощ,  веселка,  неба,  зорі,  сонце  місяць,  обійми,книга,вода.  Хай  Господь  збереже.  Дякую  за  щастя!  

Люби  тих,  хто  не  любить  тебе.  Поганих  людей  не  буває  на  землі.  Є  люди,  яких  не  долюбили,  яких  багато  ображали,  котрі  не  мали  любові.  Поганих  людей  немає.  Є  нещасні.  

Щоб  ти  не  бажав  для  себе-побажай  і  для  того,  хто  поруч  з  тобою.  Вчи  інших  літати.  Будь  просто  диваком  -  чарівником.  

Все,  що  ти  щиро  віддаєш  -  повертається  до  тебе.  Вкладай  тільки  в  це  щирість  і  радість.  Розмовляй  з  безхатченками.  У  всіх  людей  є  душа.  А  кожна  людська  душа  дорожча  самого  Всесвіту.  

Однією  посмішкою  і  обіймами  ти  можеш  змінити  цілісінький  день  людини.  Однією  мрією  і  думкою  ти  можеш  змінити  життя.  Своє.  Інших  людей.  Думка  -  це  не  камінь.  Думка  -  це  сила,  яку  навіть  вирахувати  неможливо.  

Сій  щастя,  доброту,  посмішки.  Хай  за  іншими  ростуть  сади  з  квітів.  А  за  нами  -  інший  світ.  Де  завжди  посміхається  Бог.  Де  насіння  доброти  виполює  хвороби,  нещастя.  Хай  буде  щасливий  Ваш  день.  Давайте...  Сіяти  доброту...  І  засинати  на  долонях  Бога...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2016
автор: Відочка Вансель