ось і осінь…

і  нічого  нема  порожнеча  під  сірим  сонцем
дзен  в  меланхолії  вересневого  листя
хочеш  кольору?  тримайся  за  комір
притулившись  до  мене  обличчям

з  краю  в  край  пересмішників  зойки
ластівки  відлетіли  мала  і  їм  пофіг
завтра  дощ  меланхолія  чаю  з  корицею
лізь  під  ковдру  мойого  портфоліо

що  не  так?  ми  приблуди  з  коробки
пандоріанці  під  кольоровими  парасолями
йой  тихіше  у  сонця  закінчилось  печиво
і  цукерки  і  суп  й  профітролі

ми  з  тобою  -  бульйонні  кубики
ми  так  хочемо  разом  бути
що  здаємось  занадто  розгубленими
намагаючись  власне  почути
як  у  груди  і  в  серце  нам  стука
любов...  сука...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687630
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 04.09.2016
автор: Андрій Люпин