[i] [b] [color="#b82525"] Ревність...Була, є і буде...[/color][/b][/i]
[i][b][color="#0b4f4f"]Я все такий же,- і люблю, і ніжний-
Підозрами ти мене не діймай,-
Бо охолодять словеса оближні
Тих, наших вірних, чай-ночей розмай…
Навіть думок не ткали про щось схоже,-
Співала гімн розпущена коса
Коханню двох…І навіть рай не зможе
Більш любим бути…Раптом,- словеса!..
Оті,- смішні… Отруйніші цикути,-
І що ж?.. Зів’яли всі наші мости…
За цим - питання,- бути чи не бути
Тим ніжностям…Чи просто,- відійти…
Та куди йти,- кордон же десь по серцю,-
А поруч серце любляче твоє...
Забудем все... Зійдімося у герці
Цілунків ніжних... Щастя ти моє!..[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2016
автор: Янош Бусел