А я слухаю, слухаю, слухаю
Тихий шепіт беріз з вітерцем,
То, здається, відлунює музика
Ніжна-ніжна в душі.Й легкий щем.
Горобина раз по раз спалахує,
Мов заграва, калинонька теж,
І стрибають каштани, мов м"ячики,
Котяться у траву.Не знайдеш.
Та вербовими вкрите листочками
Чисте плесо малого ставка.
Літо ж так відпускати не хочеться,
Нехай пісня його не змовка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687123
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський