Все від душі твоєї пророста,
Твоя снага – потік води живої.
А я посмів з тобою поруч стать –
Я – не герой, не богатир, не воїн.
Мої ж звитяги – сполохи жар-птиць,
Яким не до смаку земні турботи.
Я в небо намагаюся рости,
Насущне все відринувши на потім.
Два полюси одної із планет,
Яка торує суджену орбіту…
Та я не тільки можу тет-а-тет –
На цілий світ готовий заявити
Що кращої від тебе не знайти,
Хоч королівські обійди палати.
Подяку буду Господу нести,
Що дав тебе зустріти й покохати.
Нам доля не дає альтернатив –
Лише тримати міцно оборону,
Щоб дереву життя рости й цвісти –
По совісті, по правді, по закону.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2016
автор: stawitscky