Стільки років життя в гармошку,
Зморшки наче життя траншеї,
Їх розгладити хоч би трошки,
Бо зібрались немов трофеї.
Під очима мішки великі,
А на лобі рови глибокі,
Із-за них погляд наче дикий,
Піт нагадує з клена соки…
Дехто каже: «Роки в гармошку…»,
Хоч не завжди у цьому справа,
Хтось не мав у дитинстві ложки,
А когось не щадила слава.
Але ці на лиці відбитки,
Відображення часто долі,
Пережитого вони свідки,
Що приносять краплини болю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686717
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2016
автор: Віталій Назарук