Ми вже сотні років не знімаєм кайдани
і не можемо скинути з себе ярмо.
Брати в душу плюють, батогом б"ють тирани,
заганяючи нас як худобу в лайно.
За копійку запхають народу ніж в спину
отамани продажні, яких він обрав
продається усе і людина й країна
хто не має грошей, той не має тут прав.
Україно, згвалтована, в ранах, побита
витри сльози, пора підніматись з колін,
кров"ю лютого ворога землю омити
і не йти до панів на доземний уклін.
У жорстокому світі ніхто не поможе,
якщо сам не зумієш собі помогти.
Якщо борешся, значить колись переможеш
і здолаєш усе на шляху до мети.
Геник Лис 20.10.2014р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686546
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.08.2016
автор: Genyk Lys