Одне і те ж.

Захотілось  написати  пісню,  бо  задовбала  банальність  та  обмеженість  тем  пісень,  особливо  популярних,  коли  набридло,  що  говорять  все  одне  і  те  ж,  тільки  іншими  словами  (як  я  у  цих  двох  підрядних  реченнях).  Так,  є  винятки,  є  виключно  унікальні  твори.  Однак  і  в  мене  все  одно  вийшло  не  те,  вийшла  не  критика,  а  знову  ж  банальне  милиня...

І.
Час  пролітає,
нас  не  чекає,
дні  спливають,
роки  минають.
Всі  задають
і  відповіді  не  мають
на  ті  ж  питання  -
в  чому  наше  завдання?

Ми  пишемо  про  одне  і  те  ж!
Наші  питання  не  мають  меж!
Хто  я?  Де  я?
Чому  сонце  не  гріє?
Ми  пишемо  про  одне  і  те  ж!
Тонемо  поміж  стихійних  пожеж!
Зло  -  ніщо!  Добро  -  це  що?
Постійно  невідомим  є  дещо.
Наші  теми,  бажання  і  потреби
Часто  нагадують  про  себе.
У  нас  на  думці  небагато,
спробуй  лінією  нас  поєднати.

ІІ.
Не  зникне  серця  щем,
Поки  перешкоди  не  розіб’ю  вщент.
Не  позбутись  зовсім  болю,
Поки  крізь  себе  не  виберусь  на  волю.
Не  уникнути  тривожних  дум,
Допоки  шкварчить  психологічний  шум.
Тиша  є  у  космічному  вакуумі,
Але  нема  ніяк  тишини  у  моєму  розумі.
Ми  час  вічність  добиваємо,  не  летить  він,
І  все  ж  тільки  ми  страждаємо,  бо  без  змін
Всі  задаємо
і  відповіді  не  маємо
на  ті  ж  питання  -
в  чому  наше  завдання?

Ми  пишемо  про  одне  і  те  ж!
Наші  питання  не  мають  меж!
Хто  я?  Де  я?
Яка  моя  мрія?
Ми  пишемо  про  одне  і  те  ж!
Тонемо  поміж  стихійних  пожеж!
Зло  -  ніщо!  Добро  -  це  що?
Постійно  невідомим  є  дещо.
Наші  теми,  бажання  і  потреби
Часто  нагадують  про  себе.
І  начебто  є  у  нас  однодумці,
Та  все  одно  ми  окремо  наодинці.

ІІІ.
Вірші  заримовані,  пісні  заспівані,
Списано  книги,  обговорено  теми,
Слова  застосовані  всі  перепсовані.
Ми  дуже  схожі  й  голосно  з  вами
Всі  задаємо
і  відповіді  не  маємо
на  ті  ж  питання  -
в  чому  наше  завдання?

Ми  пишемо  про  одне  і  те  ж!
Наші  питання  не  мають  меж!
Хто  я?  Де  я?
Мене  хтось  чекає?
Ми  пишемо  про  одне  і  те  ж!
Тонемо  поміж  стихійних  пожеж!
Зло  -  ніщо!  Добро  -  це  що?
Постійно  невідомим  є  дещо.
Наші  теми,  бажання  і  потреби
Часто  нагадують  про  себе.
Відмінностей  між  нами  є  багато,
та  наш  зв'язок  неможливо  розірвати.

2016.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686527
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 30.08.2016
автор: Dingo Барський