Що вже скоро поллються осінні дощі, не сумуй,
Вже світ замальовує осінь у жовту палітру.
Лиш не смій залишати кохану саму,
Віддавши на розсуд осінньому вітру.
Журавлі відлетять, а землю затягне туманом,
Пізніше уже під снігами земля заніміє.
Самотню не смій залишати кохану,
Кохання самотнє наче листя зітліє.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський