Він називав мене божевільною…

Ми  гуляли  у  парку.  
Забувши,  що  є  ще  хтось  крім  нас,  ми  проговорили  цілу  ніч.  Нам  були  підвладні  всі  слова  і  всі  жести.  У  тиші  наші  серця  розуміли,  що  ми  уже  навіки  разом.  Здавалося,  що  ранок  ніколи  не  настане.  І  ці  зорі  в  небесах,  в  цю  ніч  лише  для  нас.  Лише  для  нас  усе  і  зараз.  Лише  для  нас  ця  мить…  
(ССМ,  2012)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2016
автор: Samolichenko Svitlana