Калинове намисто

Намисто  червоне  калині
Вітер-пустун  розірвав,
Посипались  ягоди  стиглі,
Згубилися  десь  поміж  трав.

Птахів  же  вона  попросила,
Зібрати  щоб  допомогли.
Носили  в  дзьобах  легкокрилі
Ті  намистинки  малі.

На  срібну  тонку  павутину,
Що  бабине  літо  дало,
Швидесенько  їх  начепили,
І  сяє  намистечко  знов.

А  вдячна  калинонька-мати
Всміхнулась  пернатим  згори.
То  ж  буде  їм  чим  смакувати,
Коли  вкриють  землю  сніги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686372
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.08.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський