ЛІТНЯ НІЧ

Літньої  ночі  тиша  блаженна  
І  чорнильного  неба  краса  
Моя  душа,  як  ніколи,  сьогодні  натхненна  
І  чомусь  вірить  ще  в  чудеса  

Може  вона,  як  маленьке  дівчисько?  
Вважає,  що  все  не  насправді,  а  гра  
Що  до  зірок,  мов  до  м’ячика  близько  
А  камінь  маленький  зі  скарбами  гора  

Їй  багато  здається  страшним  і  великим  
Хоч  не  побачити  те  й  під  лупою  
І  світ  гарчить  на  неї  звіром  диким  
Невпинно  кличе  до  двобою  

І  серпень  вечором  недільним  
Постає  в  уяві  прикрим  фактом  
Бачить  літо  себе  ще  вільним  
А  в  думках  мчить  до  осені  трактом  

©  Леся  Приліпко-Руснак,  04.08.2016

http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686329
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак