Я сиділа під вечір і дивилась на небо,
Як заходило сонце, і співала пісні.
Та чого для життя нам цього іще треба,
Ніж коли в почуттях відчуття так рясні.
Я дивилась, як сонце заходить за обрій,
Так багато в думках, на душі що лежить.
Але часу, на жаль, зараз так уже обмаль,
Бо цей час, чародій, дуже швидко біжить.
Поховалось вже сонце, потемніло у небі,
Я сижу не одна, наді мною зірки.
І нічого в житті більше дійсно не треба,
Ніж закохана ніч, і хороші думки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2016
автор: Кушнір Марина