Бачу й досі: у твоїм волоссі
Яблунево квітень заблукав...
Досі чую тихе триголосся
Цвіту,вітру, тонкорунних трав.
Знову бачу відблиски гарячі
Поцілунків сонця на щоках.
Ще й тепер тремтить в мені,неначе
Павутиння, потаємний страх...
Сходинками спогадів зі споду
Сну й тривог шукати щастя слід
Сліпо йду, згадавши насолоду
Чути сміх твій у сплетінні віт.
З того саду,о моя розрадо,
Повінь пахощів - на подих - поверни!
Порожньо... Світлини сну зім'ято...
Вкотре - не дістати до весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2016
автор: Вадим Димофф