Не йди
Між нами є можливим ще кохання,
як щастя, що здається до душі,
з тобою ми ж давно вже не чужі,
зустрівши разом вечір і світання.
Мовчанням замінив розмови час
серця вночі розвівши як зірки,
пливти на хвилях спільної ріки,
шукати промінь сонця, що не згас.
Не йди,
забравши дні усі, лишивши ночі.
Не йди
із радістю, яку кохають очі.
Не йди,
лишаючи душевну порожнечу.
Не йди,
моє життя без тебе - холоднеча.
Прийдемо у місця чудові, наші,
де разом ми проводили свій час,
але незгоди розлучили враз,
поглинувши любов вином у чаші.
Як боляче прощатися з тобою,
забути усе те, що так любив,
відчути, як себе вже загубив
страждаючи на самоті з журбою.
Віктор Цвіт 21.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: Віктор Цвіт