Осінь
Відшуміло літо золотим колоссям,
Закотилось спати десь за небокрай.
Я із ним прощалась, і мені здалося,
Що за ним заплакав ще зелений гай.
І у тому гаю шелестіли віти
Листям, що вже завтра стане золотим.
І хотілось в вирій із ключем летіти!
Із ключем лелечем. І тужити з ним.
Наче емігранти, у чужому краю
Поселяться десь там всі ті журавлі.
І танцює осінь у багрянім гаю,
Що зеленим стане знову навесні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: Алинаг