(пісня Тетяни Мирошниченко на слова Тетяни Прозорової)
Ось і Спас надійшов непомітно,тихенько навшпиньках.
З медом, яблуком, маком, суцвіттям сліпого дощу.
Я у спогади мчу -на любов налаштована скрипка,
Між сузір"їв,планет, зодіаків - лечу і лечу!
Пр:
Набираю у пригорщі солодко-ніжно-джерельний
Той нектар, в який памˊять додасть гіркоти полину,
Залишаю на згадку цей рідний пейзаж акварельний,
І в ромашковий вир ніби пташка з розгону пірну!
2
Загорнусь в небеса, що на плечі так тихо упали,
І в роскішне проміння, що долю мою стереже...
Ця миттєвість лише́ до осіннього пишного балу,
Та палає зоря, і ще літнє тепло береже.
Пр:
Незабутнє...незгасне...і, ніби в житті непримітне.
Потаємне...прекрасне й до щему у серці святе...
І так просять ще літа беззахисні злякані квіти,
Та десь осінь серпанок для всіх в подарунок плете
26.08.16
https://www.youtube.com/watch?v=m5nkvyEkBqA&feature=youtu.be
>
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)