Змовкне слово на устах

Змовкне  слово  на  устах

Змовкне  слово  на  устах,
зміниться  мовчанням,
біль  несеться  по  думках,
як  розчарування,
почуття,  мов  хижий  птах,
прилетять  знущанням,
аж  відчутні  на  руках
смутку  коливання.

Тоне  радість  на  очах
і  нахлинуть  хмари,
піт  холодний  по  ночах
злі  наводить  чари,
ходиш,  ніби  по  ножах,
кроки,  мов  удари,
тягар  тисне  у  плечах
від  тяжіння  кари.

Була  кара  за  добро,
мов  за  щось  негоже,
кожен  світлеє  нутро
забуттям  пороше,
злісно  ставлячи  тавро,
що  гріхи  припише.
Хай  брудниться  мій  Дніпро,
лиш  стаю  сильнішим.

Віктор  Цвіт  12.08.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685637
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2016
автор: Віктор Цвіт