Зроби усе, щоб не було війни

Горить    земля…    Й    людські    палають    душі
В    полоні    нетерпимості    й    злоби
І    робляться    вони    скупі    й    байдужі,
Без    каяття,    без    плану,    що    зробить.

Чому    людське    в    собі    вбивають    люди
І    не    вщухає    материнський    крик?
Допоки    вже    війна    всіх    мучить    буде?
Чом,    Боже,    людям    розум    ти    закрив?

Життя    ж    людське    одне    бува,    єдине,
Щоби    безжально    нехтувати    ним,
Якщо    ж    самодостатня    ти    людина,
Зроби    усе,    щоб    не    було    війни!
31.07.2016.

Ганна    Верес    (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685480
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.08.2016
автор: Ганна Верес