Вбирає Україна в вишиванку,
У колір сонця, неба білий світ,
В любові колір, росяного ранку,
На полотні танцює первоцвіт.
Княгині українські знову й знову
Несуть в Європу мудрість і красу.
Слов’янська пісня – із колиски мови,
Давно в народів інших – за свою.
Славетні Ярославни рукодільні,
Вам випало об’єднувати всіх.
Творити і спиняти навіть війни,
Відводити від світу гнів та гріх…
Із роду в рід, так склалося віками,
Справляє в придане донька собі
Цю вишиванку власними руками,
Як оберіг святий, що в чужині…
У моді нині диво- вишиванка:
«Шанель» і «Валентино», «ЗАРА» теж...
Із глибини віків красива бранка
Дасть світу шанс – без воєн і без меж…
Вбирає Україна в вишиванку,
У колір сонця, неба білий світ.
23 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2016
автор: палома