Злились у тобі небеса і ниви
Ці барви, що є символом життя
З тобою крізь віки в вогонь і зливу
Йшли прадіди у світле майбуття .
Сьогодні стягом покривають рани
На твоїм тілі, рідна Матінко моя.
Його топтали не одні тирани,
А він здіймався вгору до життя.
Я вірю, що покров жовто - блакитний
Не дасть загинути країні у війні,
Бо кольори життя у тілі злиті
Моя,Вкраїно,в Тобі і в мені.
Ніхто не переміг ще неба нині,
І сонце не затьмарить чорна сила
Під знаменом свободи, Україна
Не вмре, бо вільна кров тече по жилах.
Нехай на вітрі гордо стяг палає,
І хоч сьогодні затуляє рани,
Такий народ ніхто не подолає ,
Не вистачить заліза на кайдани!!!
Наш стяг батьки віками гартували,
Живе Він в серці кожного солдата
Святе Знамено з попелу підняли,
Це символ нації з ним жити і вмирати!
23.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685384
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2016
автор: леся квіт