*************
[b]Блукала розореним полем,
Одвічним котилася степом,
Роками, століттями Воля
Ізнов одверталась од тебе...
Моя зачаклована земле,
Омита з правіку сльозами...
Стелися нам, праведна Доле,
Ясними до ніг рушниками.
Прибились до Храму святого -
Обмерли у трепеті люди:
Бо ми зрозуміли: Свободи
Одвіку - без крові - не буде.
Рости ж у віки, дзвінкомовна,
Едем наш і наша безмежність,
Ми сплачуєм чесно і сповна
Омріяну так Незалежність...[/b]
СВІТЛА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685359
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2016
автор: Світлана Імашева