У світлі нічних ліхтарів я йду по мокрому місту
Тебе вже нема тут шість довгих днів
І вже не приїдеш, лиш десь поміж снів
Побачу далеку усмішку іскристу
Минаю залізничні каси поспіхом
Щоб не зупинитись
Щоб не загубитись
Щоб не закохатись
Щоб не покинути все і в поїзд не сісти
І щоб в вікно не дивитись
І не шукати очима
Твою вишиванку, таку серцю милу
І щоб в обійми не впасти
І навіть не дивлюсь на фото твоє
Де ти вранці з кавою невідомо де
Але не зі мною
А може з весною
Я прилечу в твою країну
Разом з птахами
Чи з літаками
Знайду тебе у вирі автомобілів й людей
Пробігши крість сквери, площі і парки
Хоч від пошуків тих стане жарко
Я зніму пальто і побачу тебе
Підійду, мовчки торкнуся плеча
Така вже нестримна моя вдача
Принаймі я в ліжку не плачу
А лиш у мріях обіймаю тебе
Лиш у снах бачу тебе
Мовчки щодня згадую тебе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2016
автор: Muscat_girl