[i]Я напишу ще сотні віршів,
Що наповнять краплини дощів.
Котрі ще підуть десь і колись,
Лише ти до душі пригорнись.
І в нікому незнаних світах -
Слово наче небачений птах,
Злетить в високо в небо до зір-
Ти мені віриш? Ні? То повір!
І поміж сотень ком та крапок,
Моїх все ще божевільних думок,
Серед сотні шляхів і стежин -
Подарую тобі ніжність хвилин.
І коли у душі знов твоїй сум
Та безсилля пронзає мов струм -
Ти про це все собі нагадай
І зі мною світами блукай.
Тебе там стрінуть мої птахи
І покажуть нові шляхи.
У житті ще бувають дива -
Пам'ятай ти ці мої слова!
Та нехай знову панує зима
І здається рятунку нема -
Пам'ятай що колись прийде весна
І що ти є - завжди не сама.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684576
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.08.2016
автор: Осінній Вальс