ПУНКТИРОМ ПАМ'ЯТІ ІДУ В МИНУЛЕ

 Пунктиром  памяті  іду  в  минуле
 Гортаю  сторінки  прожитих  днів
 Нотатки  на  полях  рука  малює
 Виводить  контур  демонів  зі  снів
 Криві  усмішки  і  підступні  очі
 В  котрих  нема  ні  жалю,  ні  тепла
 Це  не  обличчя,  а  якісь  оскали  вовчі
 І  погляд  зроблений  із  скла...
 Усі,  як  дві  краплини  схожі
 Обличчя,  жести,  вчинки  і  слова
 Холодні  риси,  злі  і  хижі
 І  очі...жовте  дзеркало  єства...
 Хіба  між  ними  я?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684409
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 18.08.2016
автор: