Ніченька зорі по небу розсипала

Ніченька  зорі  по  небу  розсипала,
ніжним  махнула  крилом,
місяця  човник  із  пристані  вивела  
і  підштовхнула  веслом.

Ой,  пливи,  човнику,  по  небі  синьому
і  усю  ніч  охопи,
у  тому  човнику  по  небі  чистому
гарні  всім  сни  принеси.

Будуть  сни,  ніби  блискучії  зіроньки,
по  небу  густо  плисти,  
їх  розсипатиме  янгол  для  діточок,
спи,  дитя,  швидко  засни.

До  землі  скоро  летітимуть  зіроньки,
стукати  їм  у  вікно,
а  через  скло  залетять  і  присняться  нам,
з  ними  заснути  дано.

Кінчились  в  кошику  янгола  зірочки,
спати  усім  вже  пора,
він  полетить  знов  до  темної  ніченьки.
сни  у  садку  позбирав.

Виростуть  сни  у  небесному  садочку:
в  янголів  нові  ростуть,
ночі  наступної  зберуть  із  кущиків,  
сни  знов  нам  гарні  пришлють.

6.08.2016.
Анімація  із  інтернету.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684330
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.08.2016
автор: Светлана Борщ