сиві сивілли

до  тебе  сонце  було  на  небі
дороги  вели  до  мрій
а  тепер  я  фактично  твій
а  тепер  я  фактично  тінь
тінь  від  сонця  твого
і  у  світі  ніхто  не  замінить  його
за  дощами  дощі  по  душі
по  стежках  посріблених  місяцем
і  ти  знаєш  Господь  на  руках  носитиме
але  сум  по  щоках
але  сум  у  волоссі  сивітиме
із  сивіллами  дум  приречено
не  зникай
не  зникай  відродження...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2016
автор: Принц Флорізель