«А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних,
щоб велич сили була Божа, а не від нас.»(2Кор 4:7)
Гончар на крузі виліпляє глечик…
Господь—мій Майстер! А той глечик—я.
Чи може глек сказати недоречно,
Що майстер неуміло виліпля?
Ти маєш намір: що зліпити з глини.
Мені надійно у Твоїх Руках.
Хай навіть розіб’єш, але не кинеш,
І знову зліпиш, витіснивши страх!
Ти знаєш склад мій і яка я глина…
Бажаю, щоб алмазом став графіт!
Вливай у мене Ти Свої глибини
І через мене славою світи…
16.11.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684134
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.08.2016
автор: Галина Левицька