Я не шукаю раю на святій землі,
Для кожного із нас він свій тим паче.
Не почуваються щасливо й королі,
І в них душа неусмиренна плаче.
І точить кров густу із серця гострий ніж,
І жужелиця шкряботить у грудях.
Парить, у безмірі, в блакиті чорний стриж,
Думки джмелями жалять сутність, блудять.
Роками втома шелестить в книзі буття,
Де вірність й чесність в ранзі що понижче.
В кутиках вуст новою зморшкою пуття -
Зґвалтована любов за те, що квітне.
16.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2016
автор: Валентина Ланевич