Над дахом зависли зоряні краплі,
Шепоче асфальт десь під шинами авто,
Крильцями стукає мишка в віконце,
Наче з собою забрать мене хоче.
Забутись, зірватись, злетіти би вгору,
Над долею зринуть й летіти де хочу!
Ковточком свободи наповнити б груди
Й прокинутись новим, й старе все забути …
За миті свободи сходили на плаху,
Рубались мечами, ховались за грати.
Оновленим й ща’сливим всі хочуть стати -
Бракує сміливості вгору злітати …
Крок у незнане, у безвість зробити –
Як Воланда старим вином це напитись:
Не знаєш що вип»єш – чи яд, чи живильне,
Життя, як та казка про чан молодильний.
А мишка вмовляє вночі за віконцем:
-Це зовсім не страшно літати на волі,
Вітер попутній злі думи розгонить
І у тім світі вам долі позводить.
Світу скорботи напилась я вдоста,
Не знаю чи світла, чи хочу я з моста,
А мишка із темені манить в віконце,
Наче з собою забрать мене хоче …
14.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2016
автор: Лєна Дадукевич