Налий мені, любий, бокал
П»янкого напитку любові.
Кохай мене, любий, кохай,
І не дай прокинутись сонцю.
Ми ці зорі з тобою чекали
Цілу вічність, а може і дві,
Все життя своє їх малювали,
Що нам сяють сьогодні вгорі.
Коханий, ти часу не гай,
Нам обом дай водиці упитись,
Тримай мене, любий, тримай,
Не дай в щасті нашім розбитись.
Дай руку свою, коханий,
Запроси на танець душі,
Затанцюєм прощальнеє танго,
Танець вічний, останній весни…
Терпко’го кохання отрута
По жилам у землю стече.
Зажевріє нитка світанку –
То Аннушка шкло розіб»є…
10.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2016
автор: Лєна Дадукевич