Він кохав її мов дитину ,
Був готовий нести на руках ,
Марив нею мовчав ніби риба ,
І не зміг подолати свій страх .
Вони жили у гуртожитку ,
Двері в двері зробити лиш крок ,
Щоб побачити свою рідну і милу ,
Але важко йому це чогось .
Він боявся ну все-таки вірив ,
Що настане бажаний той день ,
І заснуть в ніжних обіймам ,
Зустрічатимуть разом новий день,
Так проходили дні , місяця ,
Через рік перестав рахувати ,
Появився з нею зв'язок ,
Ну не той на який сподівався .
Він хотів кохання і все ,
Тільки дружба була цьому проти ,
І повішала на двері замок ,
Він не зміг подолати це спротив .
Ось минув уже третій рік ,
А замок не відкривався ,
Він хотів ну не зумів ,
Перешкоду цю подолати
І прийшов цей момент ,
Їм потрібно прощатись .
Все кінець вона зараз у іншому місті ,
Він один в гуртожитку ,
І лиш спогади у нього в думках ,
Як він марив був нею ,
Як долав був свій страх.
Він кохав її мов дитину ,
Був готовий нести на руках ,
Але доля цього не хотіла ,
Вона проти завжди була .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2016
автор: moon_in_the_dark