З виду все «моднячо» ..
А Душа аж плаче ..
А Душа ридає ..
А Душа кричить .
Серденько не знає .
Чом Душа страждає ?
Чом Душа вмирає ?
Плаче та мовчить …
З виду все «моднячо»
Весело й гарячо ..
В світлім Щасті – плачеш ..
Плачеш і мовчиш …
Мов дитя незряче ..
Ти по колу скачеш ..
Ти по колу плачеш
Зупинись на мить !
Зупинись негайно !
З відчаєм в останнє ..
У Душі з риданням .
Враз і ЗУПИНИСЬ !!!
Не тримай кохання ..
У Душі страждання
У Думках вигнання .
Гордо піднімись !
Вперше як в останнє
Ти прийми Кохання .
Ти прийми Єднання ..
Хай Душа Летить …
Автор Підгірний Володимир 14.08. 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2016
автор: Мировий