Згорає літо в полум'ї осіннім,
Згорає літо і його тепло
Розсіюється в тиші надвечірній
І попіл літа всюди рознесло.
Від полум'я дерева пожовтіли,
Трава зів'яла, висохла земля.
І літні квіти, що пізно розцвіли
Нагадують, що літа вже нема.
Воно десь відійшло у інший вимір,
Настала знов осінняя пора.
Нам залишається такий лиш вибір:
Від неба - зливи, від душі - добра!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683444
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.08.2016
автор: Haluna2