Зазимуй біля мене, хоч зараз і не
до зими й навіть осінь лиш сниться дощами.
Засинай, як прокинешся тільки мене
переплутай з тією, що бавиться снами
відчайдушно і вільно, без страху віднять
щось твоє, як чуже, наче право незриме
на усього Тебе, поки все іще сплять,
хто для Тебе реальний у про́житі зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: Маріанна Вдовиковська