Батьківська любов чомусь скупа,
Настанови батька чіткі, ясні.
Тато мріє, щоб і я ступав,
Так, як він, а решту все пояснить…
Тато завжди руку подає,
Коли бачить сутужно дитині,
Так він вчить, виховує своє,
Приклад подає завжди хлопчині.
Та загляньте в глибину очей,
Там любов палає, наче ватра,
Скільки тато не доспав ночей,
Ця скупа любов багато варта.
Коли ж доня в тата на руках,
Я дивлюсь на нього, як на маму.
Він парить…Тоді татусь наш - птах
І тоді подібний до бальзаму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683057
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.08.2016
автор: Віталій Назарук