Зачарований, ще й заморожений
Темний ліс із гілками зчорнілими.
Вже позаду залишені попелом
Всі пожежі згорали в колишньому.
Чи він мертвий чи спить в занімілості?
Чи ще може зродитися звуками?
Хтось блукає руїнами сірими.
Чи побачить історію втрачену?
Між скелетами скрізь обгорілими
Страх блукає у криках приглушених,
та колись там у кронах захмарених
Грався вітер у листі та зелені.
Страх вигнання погрожує хащами,
Що уже не повернеться відгомін,
Що луна не озветься між темряви.
Чи насправді? Чи тільки наснилося?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682872
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.08.2016
автор: Траяна